лелека місто Дубровиця лелека
Головна сторінкановинидовідкагерб містаоб'явиФото-відео альбомконтакти
 
 

Так було про Дубровицький костел

Спогади жителів Дубровиці
про Костел Святого Іоанна Хрестителя

Так було про Дубровицький костел

Щоб побувати у минулому, недостатньо лише читати або уявляти. Його треба бачити, а ще краще відчувати. А потім головне правильно зрозуміти. Тоді кажуть свій час легше осягнути та облаштувати комфортне майбутнє.

XVIII ст. місце дії – Дубровиця…

Більшість населення поляки, а католицька громада - найчисельніша. Вони мирно співіснують з українцями та євреями, яких також доволі багато проживає у місті. Православні приходять на Богослужіння в костел, а поляки гостять під час престольних праздників у місцевій церкві. Чассто християни спільно відправляють літургії.

«Тут не було якоїсь неприязні. Тут був на правді дух такого глибокого збогачення культурно-духовного християнського. І це є найбільшою такою перлою, з рештою це святиння, теж називається «Перла Волиня»цього місця, існував тут дерев’яний храм, який практично вже розвалювався. Все для того було поставлено, щоб збудувати новий дім, як в деяких літописах пишеться, новий дім з міцного матеріалу: цегли або каменю. І тоді плятер, який тоді був більшості храмів на ці всі околиці, постановив, що збудує такий храм, як вдячність Богу за дари, за ці землі, за те що тут діялося дійсно Благополуччя.»

Отець Владислав – настоятель Римо-католицьких приходів
у Дубровиці, Сарнах та Кузнецовську
.

Протягом майже 200 років Плятери були заможними власниками Дубровиці і чималої території довкола. Польський граф розпочав будівництво костелу і одразу зіштовхнувся з проблемою, в російській імперії активно проводилася русифікаторська політика, що обмежувала проекти інших національностей або релігійних громад.

«Катерина видала наказ, що на цих землях, в місцевостях, має будуватися спочатку православний храм. Тут не було правосланого храму, для того плятер їде до неї, щоб просити, щоб цей храм який уже розпочалася будова остався для поляків і отримує такий дозвіл. В замін за це він обіцяє, що вибудує православну церкву»

Отець Владислав – настоятель Римо-католицьких приходів
у Дубровиці, Сарнах та Кузнецовську.

У схожий спосіб вирішували проблему з російською пани Хоткевичі у Млинові. Вони також спорудили храм за власний кошт. З Дубровицькою церквою є певні нестиковки у датах, зокрема православний священник стверджує, що вище згадану будівлю звели на 100 років пізніше.

«Я маю дані з архуву – витяг, що у 1845 році на цьому місці була стара підопала церква, а в 1854 році вона згоріла з якої причини – невідомо. І тоді громада вирішила побудувати новий храм на помічницькі кошти, який уже був завершений, збудований у 1860 році, а в 1961 вона була посвячена»

Отець Данило – Благочинний Української Православної церкви
КП Дубровицького району.

Можливо, у XIX ст. Плятери спорудили церкву за власний кошт вдруге, натомість побудований з костелом храм був дерев’яний і згорів, як стверджкє Отець Данило. Документальних підтверджень або спростувань не має.

Від початку у Дубровицькому костелі служили отці піари – це один із просвітницьких католицьких орденів, що займається вихованням юнацтва. У XVIII ст. на Волині було лише декілька їхніх храмів.

Піари також активно пропагують повагу до сакральної музики, тому архітектори завбачливо розмістили на стіні музичні інструменти: орган, литаври, скрипки та інші, неначе підказують про характер аранжування мелодій передбачуваних саме для цього приміщення.

«Костел, який збудований у XVIII ст., представляв причому орденом який був європейським за своїм походженням, представляв і певні архітектурні особливості, які були характерні для розвитку архітектури західної Європи того періоду. Костел є прекрасним зразком пізньо Борокової архітектури європейського зразка і як в його зовнішьому вигляді так і в оформленні інтер’єрів»

Ольга Михайлишин – доцент кафедри архітектури НУВГП

Окрім музичних інструментів та спеціально відведенего місця для хору, інтер’єр костелу прикрашають скульптури Амурів. Вони спостерігають за вами з різної висоти та закутків приміщення. Хтось зручно прилаштувався на карнизі, хтось ховається між колон, а дехто під стелею виглядає на вулицю. На деякий час ви потрапляєте у віртуальний світ, вигаданий будівничими XVIII ст.

Дубровицький храм закінчили будувати у 1740 році. Його масштаби та величина засвідчують велику кількість католиків у містечку. Водночас дослідники переконують – це середнє за тогочасними мірками приміщення. Паничі не шкодували грошей на благодійництво, вважаючи, що у такий спосіб забезпечують собі щасливе життя на тому світі.

Після останнього переділу Речі Посполитої та ґґпольських повстань у XIX ст. життя у Дубровиці змінюється. Графи Плятери і надалі спонсорують різні проекти, однак протистояти русифікаторській політиці стає дедалі важче. Незважаючи на постійні утиски з боку влади, католицька громада продовжує розвиватися.

«1970 році нашого століття, тут було 12 000 студентів сакральної музикаи і для того ці інструменти, які скажемо зображенні на хорах, є таким відбитко того чим займалися оці Піари (П’яри). Довкола, якщо ми подивимося це все були скажімо Плянти настоятеля, тобто землі в настоятеля, в яких розміщалися тут органістовка, тобто жив органіст. Це не була така бідна парафія, скажімо. Якщо органіст мав свій дім власний, тут жителі мали свої кетихетичні доми, де також збиралися і на кетихези (на навчання релігії), але також і мали свої приватні доми, які їм були збудовані і подаровані. І то що тут оці Піяри робили, то це є власне передусім виховання і вчення музики сакральної»

Отець Владислав – настоятель Римо-католицьких приходів
у Дубровиці, Сарнах та Кузнецовську.

При Костелі діяла школа-колегіум Піарів. Місцеві жителі десятитисячної Дубровиці, а саме стільки проживало тут на початок минулого століття займалися різними справами:

«Ткацтвом, виготовленням полотна, займалися бджільництвом, лозоплетінням, також дуже багато займалися вишиванням, ковальством»

Наталія Гром – директор Дубровицького
істориуо-етнографічного музею.

Незважаючи на утиски з боку поляків під час другої речі посполитої, старожили Дубровиці найперше згадують про мирне співіснування різних націй і релігій. Нажаль політики внесуть свої керективи у цю ідилію, що залишить глибокий слід у свідомості звичайних людей й донині.

«Багато поляків було у дубровиці, євреї були, українці були, жили мирно, гарно»

Марія Маковецька – жителька м.Дубровиця

«Між звичайними, простими прохожанами все було звичайно нормально. Пізніше, коли відомо, літа нам приподносять ті чи інші режими, то писалося, що тут є ополячування, окатоличування, хоча на людях це не відбивалося. Їх, як би скажімо, хотіли притискати, утискати, ну і пізніше часи уже в 1933-1939 роках відомо, що звідси масово почали хто міг тікав, кого били, кого замордували тут, і з того приводу осталася дуже малочисельна громада, яка навіть досих пір із старших бояться зізнатися, що вони поляки.»

Отець Владислав – настоятель Римо-католицьких приходів
у Дубровиці, Сарнах та Кузнецовську.

В роки Другої Світової війни підвал Костелу служив прихистом під час авіанальотів. Бомби до тла нищили території навколо, проте у саму споруду не потрапляли. Потім у занедбанній будівлі недовго діяв склад. До початку 90-х років приміщення костелу пустовало. Те як воно збереглося до наших днів – це справжнє диво, важають прихожани.

«Ми ховалися в погребі, в подвалі, тут. Ночували по тижню, тому що близько тут, і ми ночували і днювали, бо більш не було де сховатись.»

Марія Маковецька – жителька м.Дубровиця

Після війни довгий час навколо костелу лежали розкидані трубки з органа та інші дрібниці. Разом з тим жителі Дубровиці намагалися зберегти храм, що завжди вражав своєю грандіозністю. Всі з великим задоволення згадують своє перше знайомство з ним.

«Я, як будівельник, то завжди звертав увагу на такі будови, на твкі приміщення, то мені «впало в око» оце церква і костел, я приходи, дивився…»

Віктор Краглевич – житель м.Дубровиця

При радянській владі Костел більшість часу пустував. Декілька років діяв склад, звичайника практика, щодо експлуатації культових споруд в СРСР. Проте Дубровиччани згадують як атеїсти робили косметичний ремонт.

«Було таке, як прохідний двір. Відкрито, поломано, хтохотів той йшов, що хотів робив. Потім трошки прикрили його, зробили склад міжрайбази.»

Тетяна Ярмушевич – жителька м.Дубровиця

«Якийсь період при радянській владі, частину почали реставрувати, на той час були прості матеріали: цемент пісок, що змогли на тому рівні, без спеціалістів реставраторів то от підтримали»

Віктор Краглевич – житель м.Дубровиця

З 90-х років минулого століття Костел повертають Римо-католицькій громаді. Місцева парафія не багаточисельна, однак молода. Найголовніше, що всі християни співіснують в мирі, вважає католицький священник.

«Людей, якщо питати, чи старших, вони ніколи не кажуть щось поганого проти поляків ч проти католиків. Навіть готові підтримувати, приходять, заходять і далі триває ця традиція, що не раз з православноїї церкви приходять до нас на службу. Будучи в нас на службі виходять і загадують ці прекрасні традиції взаємної не тільки підтримки, а й взаємної молитви до Бога про єдність, що найбільше і є тим потрібним в нинішній час на Україні.»

Отець Владислав – настоятель Римо-католицьких приходів
у Дубровиці, Сарнах та Кузнецовську.

Дубровицький костел, неначе кінотеатр, що не лише повертає в часі, але й пропонує переглянути фільм, відзнятий кращими режисерами 18 століття. Його стіни виконують роль екрану, є також власні актори. Шкода тільки, що подерта штукатурка вперто нагадує, що це не 3D і, навіть, не реставрована за сучасними технологіями стрічка...

Автор: Олексій Бухало

 

 
 
 
 
 
 
 
 
Маркет Шпалер - місто Дубровиця, вул. Майдан Злагоди, 5. тел. 097 005 0021, 095 286 0935

Маркет Інструментів - місто Дубровиця, вул. 1000-ліття Дубровиці, 12. тел. 097 005 0017, 095 286 0932

Металобаза - місто Дубровиця, вул. Набережна, 1 (територія сільгоспхімії). тел. 097 005 0016, 095 286 0937

Пінопліст - місто Дубровиця, вул. Набережна, 1 (територія сільгоспхімії). тел. 097 005 0016, 095 286 0937

Магазин Вікна - пропонуємо вікна VEKA Q7 в місті Дубровиця, вул. Миру, 10. тел. 068 016 0560, 095 21 00 06

Магазин Вікна - пропонуємо жалюзі горизонтальні та вертикальні, тканеві ролети в місті Дубровиця, вул. Миру, 10. тел. 068 016 0560, 095 21 00 06

Маркет Дверей - пропонуємо двері вхідні та міжкімнатні в місті Дубровиця, вул. Миру, 9. тел. 097 005 0014, 095 286 0934

Фабрика вікон Болена - місто Дубровиця, вул. Воробинська, 19 (біля музичної школи). тел. 098 008 0300, 050 331 0080

Гаражні ворота Алютех - місто Дубровиця, вул. Воробинська, 19 (біля музичної школи). тел. 098 008 0300, 050 331 0080

Водостічна система та софіти Bryza - місто Дубровиця, вул. Воробинська, 19 (біля музичної школи). тел. 098 008 0300, 050 331 0080

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dubr.org.ua з 2009 року!